Роман Корінець, директор Національної асоціації сільськогосподарських дорадчих служб України, керівник проєкту «Школа сімейного фермерства для ветеранів і ветеранок»
Віталій Радько, професор Кафедри організації підприємництва та біржової діяльності Національного університету біоресурсів та природокористування України.
Плануючи діяльність Школи сімейного фермерства для ветеранів і ветеранок, ми вирішили провести семінар «Все про кредити та гранти». Зацікавленість до такого заходу проявили й тоді ще потенційні слухачі Школи.
Планували ми, в першу чергу, зробити акценти на банківському кредитуванні фермерства. Виглядало все цілком зрозумілим: наймасштабніша державна програма підтримки бізнесу «Доступні кредити 5−7−9%» (https://5-7-9.gov.ua) запущена ще у лютому 2020 року. Її суть полягає в тому, що підприємці можуть взяти у банку кредит для розвитку своєї справи під 5%, 7% або 9% річних у гривні. Кінцева відсоткова ставка залежала від розміру бізнесу та кількості нових робочих місць, які створювалися за допомогою цієї програми. Різницю між реальною та зниженою ставкою за кредитами банкам компенсувала держава. За даними Міністерства економіки, за два роки з часу створення програми найактивнішими учасниками програми стали представники сільського господарства - 43% (https://biz.nv.ua/ukr/ukraine/events/de-vzyati-groshi-na-biznes-krediti-vid-bankiv-ta-granti-oglyad-program-50258630.html).
Банки наввипередки кричать: хочемо кредитувати! Значить, й захочуть розповісти потенційним клієнтам – ветеранам і ветеранкам, що думають про фермерство, зокрема сімейне фермерство – про власні банківські продукти. Але не сталося так, як гадалося. Виявилося, що банкам така аудиторія не є цікавою. І жоден із запрошених банків не взяв участь у роботі Школи сімейного фермерства для ветеранів і ветеранок.
Чому?
У позичальника має бути робочий бізнес, а не стартап. Має бути застава. А ще кредитна історія, звітність. Звідкіля це все візьметься у більшості ветеранів і ветеранок? Та й їхні розміри, зокрема розміри земельного «банку», не викликають у банків позитивних емоцій… Хоча, як засвідчують дослідження серед основних зовнішніх бар’єрів, які заважають створювати ветеранам і ветеранкам бізнес, є відсутність стартового капіталу та відсутність пільгового кредитування на початку діяльності (https://er.ucu.edu.ua/handle/1/2341?show=full).
Що робити у такій ситуації ? Де можна знайти ресурси для ветеранського сімейного фермерства, окрім програм державної підтримки Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства економіки України чи Міністерства у справах ветеранів України?
І, нарешті, як, все-таки, долучити банки до кредитування невеликих сімейних фермерських господарств, оскільки фінансова підтримка у вигляді відшкодування відсотків за кредитами могла б позитивно впливати на розвиток ветеранського агробізнесу?
Почнемо із відповіді на останнє запитання.
Відсутність успішної кредитної історії обмежує можливості малого агробізнесу інвестувати кошти в розвиток. Внаслідок підвищеного рівня ризиковості потенційних проєктів вартість кредитів для таких форм господарювання була в середньому на 5–7 % вища, ніж для «великих» аграріїв, тож дрібні агровиробники віддавали перевагу «коротким» кредитам для покриття поточних потреб (https://yur-gazeta.com/golovna/uryad-stvoriv-fond-chastkovogo-garantuvannya-kreditiv-u-silskomu-gospodarstvi.html).
Для вирішення цих проблем важливу роль відіграє Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві (https://fchg.com.ua). Його діяльність спрямована на зменшення для банків ризиків кредитування дрібних аграріїв, а отже, відсоткові ставки повинні стати доступнішими, а строки кредитування — тривалішими.
Предметом діяльності Фонду є надання часткових гарантій за кредитними зобов'язаннями суб'єктів малого і середнього підприємництва, що провадять діяльність у галузі сільського господарства.
Право отримати кредити під гарантії Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві мають українські агровиробники - юридичні особи та фізичні особи-підприємці:
Гарантії можуть видаватися тільки за кредитами, які надаються фінансовими установами. При цьому, гарантії можуть надаватися в обсязі до 50 % непогашеної суми основного боргу та не більше, ніж на 10 років.
Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві перебуває на етапі становлення. Сподіваємося, що після того, як він запрацює, банки не відмовлятимуть презентувати свої продукти у Школі сімейного фермерства для ветеранів і ветеранок.
А поки що ветеранам і ветеранкам варто звернути увагу на програму підтримки житлового будівництва на селі «Власний дім» та кредитні спілки.
«Власний дім» - це регіональні програми індивідуального житлового будівництва на селі (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/222/98#Text), що діють з 2000 року і передбачають надання сільським жителям пільгових довгострокових кредитів для будівництва, добудови, реконструкції або купівлі житла в селі (https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1597-98-%D0%BF#Text).
Львівський обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі (https://www.facebook.com/lfpblv?locale=uk_UA) – це спеціалізована кредитно-фінансова організація, створена для пільгового кредитування сільського житлового будівництва за Комплексною програмою надання житлових кредитів окремим категоріям громадян у Львівській області на 2021-2025 роки” (https://lvivoblrada.gov.ua/programi-2021-2025-rokiv).
Фонд кредитує сільських забудовників, які проживають у сільській місцевості або працюють у сільській місцевості. Забудовники, якими можуть бути ветерани і ветеранки, мають право отримати кредит на будівництво житлових будинків, їхню добудову та реконструкцію, придбання житла, модернізацію інженерних мереж.
Хоча такі фонди і програми є у кожній області, на жаль, ветерани та ветеранки майже нічого не знають про це.
Коли банки надто далеко від сімейного фермерського господарства на допомогу можуть прийти кредитні спілки.
Однією з них є кредитна спілка «Вигода» (https://vygoda.com.ua), що працює на ринку кредитних послуг в 3 областях України (Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська) та 56-ти громадах. Спілка обслуговує понад 60 000 членів. За час існування видано 150 174 кредитів на суму 1,1 млрд грн (https://fsv.dorada.org.ua/uk/seminar-dlya-veteraniv-i-veteranok-vse-pro-krediti-ta-kredituvannya).
Спілка тісно співпрацює з невеликими сімейними фермерськими господарствами, зокрема кредитує сімейні молочні ферми. Започаткувала кредитну програму “Добрий господар” у співпраці з сільськогосподарським кооперативом “Стрийський Ясь” (https://fsv.dorada.org.ua/uk/seminar-dlya-veteraniv-i-veteranok-vse-pro-krediti-ta-kredituvannya).
Державні чи регіональні програми, фонди, кредитні спілки поки що не мають достатньо ресурсів, щоб задовольнити фінансові запити ветеранів і ветеранок щодо створення та розвитку фермерських господарств. Тому, в умовах війни, часто чи не єдиним реальним джерелом ресурсів для них залишаються гранти від міжнародних організацій, проєктів міжнародної технічної допомоги.
Наприклад, Проєкт USAID “Економічна підтримка України” запровадив окремий напрям діяльності – бджільництво для ветеранів (https://fsv.dorada.org.ua/uk/seminar-dlya-veteraniv-i-veteranok-vse-pro-krediti-ta-kredituvannya). Зокрема, Програма покращення доступу бджолярів до сучасного обладнання передбачає гранти для вітчизняних виробників обладнання, але всі кошти грантів мають бути використані на цінову знижку для бджолярів, які постраждали від війни рф проти України. Розмір цінової знижки може складати до 75% від вартості обладнання. Максимальний розмір цінової знижки для бджоляра – еквівалент 10 000 дол. США.
Існує чимало програм і проєктів міжнародної технічної допомоги, якими можуть скористатися ветерани і ветеранки для започаткування та розвитку власного фермерського господарства. Важливо, знати про них й уміти ними скористатися.
Для того, щоб такі знання та навички у ветеранів і ветеранок швидше сформувалися, радимо скористатися можливостями Інформаційно навчальної платформи для фінансових/кредитних сільськогосподарських дорадників (https://fk.uafata.org.ua), яка додасть нової цінності Школі сімейного фермерства для ветеранів і ветеранок.
Прес-служба Національної асоціації сільськогосподарських дорадчих служб України